№2(14)/2016
Eszteri Daniel
International legal expert at the Hungarian National Authority
for Data Protection and Freedom of Information,
formerly investigated cybercrime cases
at the Budapest Police Headquarters Cybercrime Unit
Mate Istvan Zsolt
IT forensic expert
University of Pecs Faculty of Law
In Hungary, there is an active practice for inspecting crimes committed in information technology environments as well as crimes affecting intellectual property (the two areas often overlap). Moreover, the moment has recently come when a criminal infringement of copyright occurred in a very special environment: in the virtual world of Second Life. We discuss the question in detail that how digital evidences can be obtained from simulated virtual environments from a legal and IT forensic perspective based on a concrete criminal case where illegal copies of avatars appeared in Second Life. In virtual world simulations hundreds of thousands of users are able to contact each other directly and shape the surrounding programmed environment. Users can interact with each other and the simulated environment by controlling their character - a personalized avatar - and shape the virtual world collectively. Such worlds continue to evolve even if a user quits the game as its servers run 24 hours a day to serve online users. It goes on even if somebody is not active in it for a certain amount of time. The crime analyzed in this paper, namely copyright infringement was committed in the virtual world of Second Life against the owner of an avatar by illegally copying the user generated content created by the owner. In the following points, we present the exact practice employed in the committing this crime in this specific and extraordinary environment.
Review of an In-Depth IT Forensics Analysis of a Virtual World Crime
Szabolcs Matyas
Dr., Ph.D.
police major, senior lecturer
National University of Public Service, Faculty of Law Enforcement
Institute of Criminalistics, Department of Policing Strategies,
Budapest, Hungary
Frigyer Laszlo
Dr., police major, assistant lecturer
National University of Public Service, Faculty of Law Enforcement
Institute of Criminalistics, Department of Policing Strategies,
Budapest, Hungary
Nyitrai Endre
Dr., police major, assistant lecturer
National University of Public Service, Faculty of Law Enforcement
Institute of Criminalistics,
Department of Criminal Tactics and Methodics,
Budapest, Hungary
Asset Recovery Proceedings and Investigation
Абламський С. Є.
кандидат юридичних наук,
доцент кафедри кримінального процесу
факультету № 1 ХНУВС
(Харківський національний університет внутрішніх справ)
Юхно О. О.
доктор юридичних наук, професор
завідувач кафедри кримінального процесу
факультету № 1 ХНУВС
(Харківський національний університет внутрішніх справ)
Статтю присвячено проблемним питанням правового регулювання статусу захисника в кримінальному провадженні за чинним КПК України. Наголошено на необхідності удосконалення процесуального статусу захисника та закріплення його повноважень в окремій статті КПК України, оскільки він є самостійним учасником кримінального провадження. На підставі вивчення юридичної літератури та слідчої практики виокремлені найбільш розповсюджені порушення прав захисника в кримінальному провадженні. У результаті проведеного дослідження автори роблять висновок про необхідність вдосконалення та узгодження законодавства України, яким регулюється діяльність захисника-адвоката.
Сучасний стан регламентації повноважень захисника за КПК України 2012 року
Будинкевич Ю А.
студентка 2 курсу, спеціальність «Правознавство»
(Університет держаної фіскальної служби України)
Панасюк А. С.
студентка 2 курсу , спеціальність «Правознавство»
(Університет державної фіскальної служби України)
У статті висвітлюється проблема правового регулювання режиму тиші в нічний час, розглянуто способи і методи притягнення до відповідальності за вчинення даних правопорушень. Також надано аналіз нормативно-правовим актам, що регулюють гарантування, дотримання, а також притягнення до відповідальності у різних містах України за порушення тиші в нічний час.
Адміністративна відповідальність за порушення тиші в нічний час
Бучик А. Ю.
кандидат юридичних наук,
суддя
(Житомирський апеляційний адміністративний суд)
У статті викладена актуальна тематика, досліджено та проаналізовано окремі аспекти процесуальної економії у складовій адміністративного процесу, що має важливе значення для підвищення ефективності останнього. Обґрунтовано пропозиції щодо необхідності впровадження вказаного принципу у чинне адміністративне процесуальне законодавство.
Аналіз принципу процесуальної економії у складовій адміністративного процесу
Водоп’ян Т. В.
кандидат юридичних наук,
доцент кафедри конституційного права та галузевих дисциплін
(Національний університет водного господарства та природокористування)
Статтю присвячено особливостям вирішення судами справ про визнання недійсними правочинів, вчинених дієздатною фізичною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Досліджено поняття «адієздатність» та його зв’язок із поняттям «дієздатність». Досліджено судову практику у вказаній категорії справ. Проаналізовано порядок доказування неможливості особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними у момент вчинення правочину.
Ганьба Б. П.
кандидат юридичних наук, доцент,
завідувач кафедри загально-правових та гуманітарних дисциплін
(Івано-Франківський юридичний інститут
Національного університету «Одеська юридична академія»)
Ганьба О. Б.
кандидат юридичних наук,
доцент кафедри теорії та історії
держави і права та приватно-правових дисциплін
(Національна академія Державної прикордонної
служби України імені Богдана Хмельницького)
Робота присвячена комплексному дослідженню поняття та змісту правопорушень військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби України, систематизації їх основних видів, класифікації за додатковими критеріями та аналізу особливостей прояву на основі статистичних та аналітичних даних щодо стану правопорушень у досліджуваній сфері.
Гуменний О. І.
аспірант кафедри теорії та історії держави і права;
історії політичних і правових учень
Інституту права та психології, помічник судді
Збаразького районного суду
Тернопільської області
В статті розглянуто важливу проблему – вплив судової влади на правові відносини між державою та суспільством в межах повноважень та функцій судової влади. Визначено роль і місце судової влади в цих відносинах. Аргументовано, що судова влада – це самостійна незалежна гілка державної влади яка є арбітром у цих відносинах.
Судова влада як арбітр між державою та суспільством
Захарченко П. П.
доктор юридичних наук, професор,
професор кафедри історії права і держави юридичного факультету
(Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
Рецензія на публікацію Д. Табачника «Уроки утраченной Державы Гетманское государство – воспоминание о будущем?», що вийшла в альманасі «Российско-украинское обозрение» за 2013 р., №1, С. 32-38.
Иванников И. А.
доктор юридических наук, доктор политических наук,
профессор кафедры теории и истории государства и права
(Южный федеральный университет, г. Ростов-на-Дону, Российская Федерация)
В статье рассматриваются проблемы государства и права в СССР периода перестройки. Констатируется, что многие ошибки национальной политики СССР в годы перестройки связаны были и в отсутствии желания демократически перераспределить территорию государства на основе административно-территориального принципа.
Проблемы государства и права в СССР периода перестройки
Костюк В. Л.
доктор юридичних наук, доцент,
професор кафедри муніципального права
та адміністративно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
(Національний університет «Острозька академія»)
У цій статті розкрито концептуальні підходи до розуміння сутності, ознак, видів принципів права соціального забезпечення. Акцентовано увагу на те, що їх формування є складовою соціальної реформи, доступності права на соціальний захист та інших тісно пов’язаних із ним прав. Відзначено перехідний етап становлення системи принципів права соціального забезпечення, виходячи із стану та динаміки розвитку суспільства та держави. Досліджено особливості загальноправових, конституційних та галузевих принципів права соціального забезпечення. Зроблено висновки та пропозиції.
Принципи права соціального забезпечення: поняття, ознаки, види та тенденції розвитку
Кубрак П. М.
к.ю.н., доцент
У статті розкрито поняття процесуальних гарантій як передбаченої кримінальним процесуальним законом системи засобів, умов та існуючого такого політико-правового режиму і соціально-економічних складових, які у сукупності забезпечують функціонування верховенства права, що сприяє досягненню мети і виконанню завдань кримінального провадження.
Сутність процесуальних гарантій у кримінальному провадженні України
Лавренюк Б. О.
аспірант кафедри правосуддя та кримінально-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
(Національний університет «Острозька академія»)
Свобода мирних зібрань має давню історію як у вітчизняному законодавстві, так і в законодавстві зарубіжних країн. У статті досліджено розвиток інституту мирних зібрань у західних демократіях, починаючи з періоду античності, де вчення про свободу лише зароджувалось, до нормативного закріплення свободи мирних зібрань у XVIII-XIX ст.ст.
Становлення та розвиток свободи мирних зібрань у західних демократіях
Мартинюк Р. С.
кандидат політичних наук,
доцент кафедри державно-правових дисциплін
(Національний університет «Острозька академія»)
У науковій статті розкривається роль органів спеціалізованого конституційного контролю в державному механізмі, їх компетенційні взаємозв’язки з іншими вищими органами державної влади. Досліджуються такі форми впливу органу конституційної юрисдикції на діяльність інших вищих органів держави як здійснення ним повноважень, пов’язаних із контролем за конституційністю актів цих органів та гарантуванням принципу поділу влади, зокрема, шляхом вирішення компетенційних спорів, здійснення повноважень, пов’язаних із притягненням до конституційно-правової відповідальності вищих органів державної влади (вищих посадових осіб держави) за порушення конституції, та вироблення правових позицій, які мають імперативне, зобов’язуюче значення в діяльності усіх вищих органів державної влади.
Органи конституційної юрисдикції в системі вищих органів держави
Мельник В. П.
кандидат юридичних наук,
здобувач кафедри муніципального права
та адміністративно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
(Національний університет «Острозька академія»)
У цій науковій статті досліджуються теоретико-правові питання щодо пенсії по інвалідності. Акцентовано увагу на проблемах функціонування солідарної системи, наголошено на важливості її реформування, підвищення рівня соціальних стандартів та соціальних гарантій. Відзначено особливості пенсій по інвалідності за чинним законодавством. Визначено поняття, ознаки та тенденції удосконалення законодавчого забезпечення пенсій по інвалідності. Обґрунтовано важливість розробки проекту Пенсійного кодексу.
Пенсії по інвалідності у пенсійному страхуванні: теоретико-правовий аспект
Морозова О. М.
аспірантка кафедри правосуддя
та кримінально-правових дисциплін
(Національний університет «Острозька академія»)
У статті звертається увага на поняття «безпека особистості», яка стає гарантом забезпечення безпеки в місцях позбавлення волі. Пропонується ввести зміни в Кримінально-виконавчий кодекс України про «Порядок забезпечення права засуджених на особисту безпеку», взявши за основу Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Частину 1 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України «Основні права засуджених» пропонується доповнити словосполученням «право на особисту безпеку».
Забезпечення безпеки особи в місцях позбавлення волі
Неселевська А. А.
аспірант Інституту законодавства Верховної Ради України
(Апарат Верховної Ради України)
Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері виконання ВРУ своїх функцій, побудована таким чином, що основним документом після Конституції України є Регламент ВРУ, що затверджений Законом та має вищу юридичну силу. Це суперечить теорії права та загальноприйнятій практиці, в першу чергу, щодо предмету регулювання закону і підзаконного акту, яким за своєю юридичною природою є регламент. У цьому дослідженні наведені аргументи щодо необхідності затвердження Регламенту ВРУ постановою ВРУ та розглядаються передумови прийняття Закону про ВРУ.
Регламент – основний правовий документ Верховної Ради України: закон чи підзаконний акт
Оверчук C. В.
адвокат, кандидат юридичних наук,
(Навчально-науковий інститут права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»)
Статтю присвячено дослідженню проблем вибору захисника в країнах Європи, в тому числі і в Україні, в контексті дотримання вимог статті 6 § 3 (с) Європейської конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. У статті проведено аналіз рішень Європейського суду з прав людини в яких визначені обмеження конвенційного права на вільний вибір захисника. На підставі досліджень судових прецедентів та законодавства європейських країн виявлені допустимі випадки обмеження цього права, зокрема: надання безоплатної правової допомоги; невідповідність кваліфікації захисника, що впливає на його здатність надати професійну, ефективну допомогу; встановлення монопольного статусу адвокатів (їх об'єднань) в окремих видах проваджень або окремих судах; визначення максимальної кількості захисників. Сформульовано й обґрунтовано пропозиції стосовно вдосконалення законодавства та юридичної практики щодо надання правової допомоги.
Обмеження права вибору захисника у світлі європейських стандартів
Попелюшко В. О.
доктор юридичних наук, професор,
директор Навчально-наукового інституту права
ім. І. Малиновського
(Національний університет «Острозька академія»)
У статті розглядаються витоки доменіального суду на теренах України, а саме, його походження від суду сімейного. Показано, що за Київської Русі цей суд як суд землевласника над залежними, проживаючими на його землях людьми набув характеру вотчинного церковного та світського. За литовсько-руської та польської діб він, як суд світських та церковних магнатів-феодалів над селянами кріпаками під назвою панського суду, став чи не найпоширенішим у державі судом. За часів Гетьманщини панський суд «поповнився» судом козацької старшини над наданою їй людністю сіл і приватновласницьких міст у «послушаніе», а з втратою Україною автономії, у складі Російської імперії цей суд набув характеру російського поміщицького. Припинив своє існування доменіальний суд у 1861 р. в результаті реформи, якою було скасовано кріпосне право.
Доменіальний (вотчинний, панський, поміщицький) суд на теренах України
Цимбалістий Т. О.
кандидат юридичних наук, доцент,
кафедра конституційного,
адміністративного та фінансового права
(Тернопільський національний економічний університет)
Пришляк Н. Р.
магістр юридичного факультету
(Тернопільський національний економічний університет)
У статті дано теоретичну інтерпретацію референдуму, охарактеризовано основні його ознаки. З’ясовано проблемні аспекти реалізації інституту референдумів та визначено основні напрямки його вдосконалення. Сформульовано пропозиції щодо змін чинного законодавство про референдум.
Референдум як форма безпосереднього народовладдя
Штогун С. Г.
професор кафедри спеціальних юридичних
дисциплін кандидат юридичних наук,
Навчально-наукового Інституту права
Національного університету водного
господарства та природокористування,
Заслужений юрист України, суддя у відставці
В статті розглянуто важливу проблему – законодавче забезпечення реформи системи судової влади в Україні. Вказано на недоліки прийнятих правових норм, що регулюють дане реформування і шляхи їх вирішення.
Судова реформа чи косметичний ремонт системи судової влади?
Шульга М. В.
доктор юридичних наук, професор,
завідувач кафедри земельного та аграрного права
(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого)
Ігнатенко І. В.
кандидат юридичних наук, асистент
кафедри земельного та аграрного права
(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого)
У рамках статті, враховуючи складність і обсяг змісту управління у сфері використання та охорони земель, акцентована увага на повноваженнях органів місцевого самоврядування щодо здійснення землеустрою. Відмежовані повноваження, що належать представницьким органам та відповідно виконавчим органам місцевого самоврядування. Вивчення практики функціонування місцевого самоврядування свідчить, що питання, які не віднесені до виключної компетенції пленарних засідань міської, сільської, селищної ради, можуть розглядатися на засіданнях виконавчого комітету ради. Міські, сільські, селищні ради та їх виконавчі комітети будучи представницькими органами, наділені владними повноваженнями в сфері земельних відносин. Ґрунтуючись на тому, що, наприклад, з одного боку ? виконавчо-розпорядчі органи влади, а з іншого ? органи управління міським господарством, видається можливим обсяг їх компетенції з управління землями певним чином розширити. Йдеться про делегування їм деяких повноважень міськими, сільськими, селищними радами. Зокрема, щодо: 1) організації і здійсненні землеустрою, погодження проектів землеустрою; 2) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою. Здійснення вказаних заходів виконавчими комітетами місцевих рад дасть можливість забезпечувати своєчасне та більш оперативне вирішення зазначених питань у сфері земельних відносин.
Організаційно-правове забезпечення управління землями у межах населених пунктів