№1(13)/2016
Hargitai Vera, Dr.
National University of Public Service
Faculty of Law Enforcement, Hungary
The tasks of the state for securing the public order and the public security, requires the cooperation of public entities and the civil society as well. A possible instrument of the social cooperation to fulfill effectively the public order and the public security is the concluding of contracts. In this study the author analyses the contracts, and presents the legal background, most important characteristics of the contracts and the special position of the contracting parties.
Schubauer Petra, Dr.
PhD student,
Karoli Gaspar University of the Reformed Church
On the 6th of October, 2015 the Court of Justice of the European Union decided in the case No. C-362/14. (Maximillian Schrems contra Data Protection Commissioner) that the Safe Harbor Commission Decision 2000/520/EC is invalid. The Safe Harbor created a legal basis for transferring personal datas to the United States of America from the European Union based on voluntary self-certification of companies. The Safe Harbour Program allowed US companies to receive and use personal data origination from the European Economic Area without being in breach of EU data protection law.
The most important reason of the invalidating decision was that the law and practice of the USA did not ensure the adequate level of data protection for the personal datas of the citizen of the European Union. The author deals with the legal tools of data transfer after the Schrems Decision and presents the new tendencies in data protection, in particular the EU-US Privacy Shield.
Мате И. Ж.
судебно-информатический эксперт,
докторант юридического факультета
Университета г. Печ, Венгрия
Computer systems are most complicated digital evidences. Computer forensics experts need to help investigators because digital evidences are volatile and changeable. This paper presents forensic expert's methods and best practices during prequisition.
Cудебный ИТ-эксперт – методы и инструменты в уголовном деле (рос.)
Бонтлаб В. В.
доцент Київського інституту Національного університету
«Одеська юридична академія»,
здобувач кафедри цивільно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»,
кандидат юридичних наук
У статті проведено порівняльний аналіз як сучасної постановки завдань та мети цивільного судочинства, так і радянського та сучасного українського цивільно-процесуального законодавства. Порівнюючи легальне закріплення завдань цивільного судочинства у законодавстві Білорусі, Казахстану, Литві, Росії, Туркменістану, Узбекистану та України, зроблено висновок про зміну пріоритетів у цивільному судочинстві пострадянського періоду з різним співвідношенням балансу суспільних та індивідуально-приватних інтересів. Зроблено рекомендації до вдосконалення формулювання завдань цивільного судочинства у ЦПК України.
Завдання цивільного судочинства за законодавством окремих пострадянських держав
Гусєв О. Ю.
студент 2 року навчання ОР «Магістр»
юридичного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Стаття присвячена дослідженню питання про можливість поділу родового поняття електронних доказів на види, а також здійснення їх класифікації за різними критеріями. З цією метою автором проводиться аналіз теоретичних точок зору науковців, положень чинного законодавства стосовно можливих джерел цифрової інформації, яка може бути подана до суду в якості доказів. Особливий акцент у статті робиться на широкому підході до розуміння поняття електронних доказів у цивільному процесі та неможливості здійснення вичерпного поділу електронних доказів на види.
Поняття та види електронних доказів у цивільному процесі
Костюк В. Л.
професор кафедри муніципального права
та адміністративно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»,
доктор юридичних наук, доцент
У науковій статті досліджуються теоретико-правові питання щодо процедури застосування дисциплінарної відповідальності. Акцентовано увагу на важливості дисциплінарної відповідальності як складової забезпечення трудової дисципліни. Визначено вплив новітньої кодифікації трудового законодавства з питань удосконалення процедури застосування дисциплінарної відповідальності. Досліджено науково-теоретичні підходи з означених питань. Зроблено висновки та пропозиції.
Стадії застосування дисциплінарної відповідальності: теоретико-правовий аспект
Лук’янчиков Є. Д.
доктор юридичних наук, професор
(Національний технічний університет України «КПІ»)
Лук’янчиков Б. Є.
кандидат юридичних наук, доцент
(Національна академія внутрішніх справ)
Висвітлюються фактичні та правові підстави освідування. Наголошується, що освідування є різновидом слідчого огляду, об’єктом якого є тіло живої людини. Звертається увага на необхідність дотримання правових та етичних правил проведення цієї слідчої (розшукової) дії. Аналізуються умови застосування примусу під час освідування різних учасників кримінального провадження (підозрюваного, потерпілого, свідка). Обґрунтовано висновок про можливість і доцільність, за наявності у слідчого необхідних підстав, примусового освідування особи, незалежно від її процесуального статусу, якщо на її тілі можуть бути виявлені сліди злочину або особливі прикмети.
Застосування примусу в процесі освідування
Мартинюк Р. С.
кандидат політичних наук, доцент
кафедра державно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»
У науковій статті досліджується розвиток конституційно-правового статусу Президента України та Кабінету Міністрів України у контексті пошуку оптимальної моделі компетенційних взаємозв’язків між цими суб’єктами. Досліджуються особливості та вади моделі компетенційних взаємозв’язків між Президентом України та Кабінетом Міністрів України за змістом первинної та чинної редакцій Конституції України. Аналізується проблематика реалізації функцій Президента України через систему повноважень Кабінету Міністрів України.
Мельник В. П.
кандидат юридичних наук,
в.о. доцента Київського інституту
Національного університету «Одеська юридична академія»
здобувач кафедри муніципального права
та адміністративно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»
У статті досліджуються основні теоретико-правові проблеми правосуб’єктності осіб з інвалідністю. Основна увага приділяється питанням щодо дослідження проблем ефективності правового становища осіб з інвалідністю, законодавчого регулювання. Підкреслюється наявність різних науково-теоретичних підходів до розуміння природи та сутності правосуб’єктності осіб з інвалідністю. Наголошується на важливості урахування міжнародних стандартів. Зроблено висновки та пропозиції.
Поняття та ознаки правосуб’єктності осіб з інвалідністю: теоретико-правовий аспект
Оверчук С. В.
адвокат, кандидат юридичних наук
(Навчально-науковий інститут права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»)
Статтю присвячено дослідженню проблем надання безоплатної правової допомоги в країнах Європи, в тому числі і в Україні, в контексті дотримання вимог статті 6 § 3 (с) Європейської конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. У статті проведено аналіз рішень Європейського суду з прав людини в яких визначені умови надання особі правової допомоги на безоплатній основі: за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника («умова стану») та коли цього вимагають інтереси правосуддя («умова суті»). Розглянуто практику Європейського суду з прав людини щодо основних релевантних факторах, які обумовлюють умови надання юридичної допомоги за рахунок держави: тяжкість злочину та суворість потенційного покарання; юридична або фактична складність справи; дохід, майновий стан; соціальний стан та особисті обставини особи, які включають її дієздатність, стан здоров’я, знання мови, освіту, вік тощо. На підставі досліджень судових прецедентів та законодавства європейських країн виявлені проблеми та прогалини у визначені умов надання безоплатної правової допомоги та у механізмі забезпечення конвенційного права особи на захист в цілому. Сформульовано й обґрунтовано пропозиції стосовно вдосконалення законодавства та юридичної практики щодо надання безоплатної правової допомоги.
Попелюшко В. О.
доктор юридичних наук, професор,
директор Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»
У статті розглядаються причини та умови зародження та становлення адвокатури України, їх загальні закономірності та характерні для України особливості. Обґрунтовується зародження і становлення адвокатури України саме на одвічно українських землях, щонайменше на землях Волині, Київщини і Східного Поділля за часів їх перебування у складі Литовсько-руської держави.
Щодо питання про зародження та становлення адвокатури України
Росоляк О.
к.ю.н., доц., доцент кафедри конституційного,
адміністративного і фінансового права,
Тернопільського національного економічного університету
Бойко І.
студентка Юридичного факультету
Тернопільського національного економічного університету
Стаття присвячена проблемам здійснення громадського контролю за місцевими бюджетами, які зумовлені відсутністю на законодавчому рівні процедури залучення громадськості до участі бюджетному процесі.
Правові засади здійснення громадського контролю за формуванням та виконанням місцевих бюджетів
Сенчак І. І.
доктор юридичних наук, професор,
кандидат юридичних наук,
доцент кафедри муніципального права
та адміністративно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»
Войчишин О. В.
студент Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»
У статті досліджено адміністративне регулювання банківської діяльності в Україні, проаналізовано його види. Здійснено спробу виявити проблемні аспекти адміністративного регулювання банківської діяльності в контексті кризи у банківському секторі 2014-2016 років.
Фінансово-правова оцінка стану адміністративного регулювання банківської діяльності в Україні