Головна


№2(16)'17


Istvan Ambrus
Ph.D., senior lecturer
Lecturer, Eotvos Lorand University, Department of Criminal Law
Counselor, Penal Board of Supreme Court
Budapest, Hungary

This study examined the Hungarian regulation of public disclosures briefly. The Act CLXV of 2013 on Complaints and Public Interest Disclosures can be considered modern, because it regulates eg. the legal institution of discloser protection lawyer and whistleblowing systems both in public and private sectors. In summary, it can be stated that Hungarian law follows the developed trends in this respect, so it can provide effective assistance to the widespread use of whistleblowing.

   Issues regarding the Hungarian Regulation of Public Interest Disclosures



Блащук Т. В.
кандидат юридичних наук
доцент кафедри цивільно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І.Малиновського
Національного університету «Острозька академія», адвокат

У статті на основі аналізу наукової літератури, існуючого та пропонованого законодавства у сфері медичного обслуговування населення визначається поняття, роль та предмет договору про надання медичних послуг, співвідношення понять «медична допомога» та «медична послуга», вказується на ознаки суб’єкта надання медичних послуг.

   Договір про надання медичних послуг (медичного обслуговування) в умовах реформи медичної галузі



Дзиндра М. М.
аспірант кафедри кримінального процесу та криміналістики
Юридичного факультету Львівського національного університету
імені Івана Франка

У статті здійснюється аналіз дискреційних повноважень міжнародних судових органів та їх вплив на визначення меж розсуду в кримінальному провадженні України. Значна увага приділяється практиці Європейського суду з прав людини, як безпосередньому джерелу права в Україні. З урахуванням практики ЄСПЛ пропонується вдосконалення інституту угод у кримінальному провадженні. Також досліджується функціонування Міжнародного Суду Справедливості ООН та Суду Справедливості ЄС, з огляду розмежування дискреційних повноважень на національному та міжнародному рівнях. Досліджуються концепції розмежування дискреційних повноважень, вироблені у практиці міжнародних судових органів. Визначаються джерела та форми закріплення норм, які лімітують дискреційну владу суду в кримінальному провадженні у міжнародно-правовому контексті.

   Роль міжнародно-правових інститутів у визначенні меж розсуду суду в кримінальному провадженні



Дробуш І. В.
доктор юридичних наук, доцент,
завідувач кафедри державно-правових дисциплін
Національного університету «Острозька академія»

У рецензії відзначено, що монографія В. А. Шатіло «Теоретичні проблеми конституційного механізму державної влади: співвідношення організаційних структур та функцій (вітчизняний та світовий досвід)» має значний науковий інтерес як дослідницька праця, у якій розроблена й обґрунтована цілісна концепція функціонування державної влади безпосередньо в частині оптимального співвідношення організаційних структур та системи функцій.

   Рецензія на монографію В.А. Шатіло «Теоретичні проблеми конституційного механізму державної влади: співвідношення організаційних структур та функцій (вітчизняний та світовий досвід)»



Костюк В. Л.
професор Навчально-наукового інституту права
ім. І. Малиновського Національного університету
«Острозька академія», доктор юридичних наук, доцент


Воробйова І. Б.
магістр права

У науковій статті досліджуються проблеми інституційних реформ державної служби через призму формування новітньої системи принципів. Проаналізовано ключові проблеми принципів державної служби у контексті новітнього законодавства Акцентовано увагу на теоретико- правовому аналізі положень нової редакції Закону України «Про державну службу». Критично осмислено законодавчо визначену систему принципів державної служби. Визначено напрями удосконалення законодавчого забезпечення принципів державної служби.

   Принципи державної служби в умовах правової держави: науково- теоретичний підхід



Ляш А. О.
кандидат юридичних наук, професор,
професор кафедри кримінального та
кримінального процесуального права факультету правничих наук
Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Проаналізовано наукові праці й окремі положення кримінального процесуального закону, що стосуються оцінки достовірності показань свідка під час досудового кримінального провадження, запропоновано доповнення до чинного КПК України, що стосується оцінки достовірності показань потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого.

   Оцінка достовірності показань свідка у чинному КПК України: деякі проблемні питання



Мельник В. П.
кандидат юридичних наук,
здобувач кафедри муніципального права та
адміністративно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»

Стаття містить аналіз поняття соціального захисту осіб з інвалідністю, основних елементів їхнього правового статусу в системі державного соціального захисту. Наведено класифікацію видів соціального забезпечення осіб з інвалідністю. Загострено увагу на необхідності удосконалення правового регулювання соціального захисту осіб з інвалідністю з урахуванням європейських та універсальних міжнародних стандартів. Наголошується на необхідності розроблення, обговорення та ухвалення Кодексу прав осіб з інвалідністю.

   Соціально-правовий статус осіб з інвалідністю у системі державного соціального захисту



Мельник О. Я.
здобувач кафедри муніципального права
та адміністративно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права
ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»

У цій статті висвітлюються ключові аспекти розуміння міжнародно- правових актів ООН як джерел права соціального забезпечення. Осмислюється роль ООН у забезпеченні соціальних прав людини. Охарактеризовано ключові риси міжнародно-правових актів ООН як джерел права соціального забезпечення. Розглянуто особливості Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. Означено особливості Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Зроблено висновки та рекомендації.

   Міжнародно-правові акти ООН як джерела права соціального забезпечення



Мицай М. О.
здобувач кафедри муніципального права
та адміністративно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»

   Поняття, ознаки та система пенсійного законодавства в умовах сьогодення: науково-теоретичний аспект



Неселевська А.
аспірант Інституту законодавства Верховної Ради України,
головний консультант Апарату Верховної Ради України

У статті розглянуті теоретичні основи притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців Закону України «Про державну службу» в частині складу дисциплінарного проступку.

   Юридичний склад дисциплінарного проступку державного службовця: визначення в Законі України «Про державну службу» та особливості розуміння



Нор В. Т.
доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України,
завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики
Львівського національного університету імені Івана Франка


Калужна О. М.
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри
кримінального процесу і криміналістики
(Львівський національний університет ім. Івана Франка)

Стаття продиктована метою дослідити, якою могла б бути ідеальна модель вирішення Вищою радою правосуддя України питань про самовідводи під час розгляду рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії України та внесення подань Президенту України про призначення суддів Верховного Суду у вересні 2017 року. Автори дійшли висновку, що антикорупційне законодавство – не єдине, чим має керуватись ВРП у своїй діяльності, вирішуючи питання про наявність або відсутність обставин, що перешкоджають її члену брати участь у розгляді нею відповідних питань. При цьому автори виявили правову колізію з одного боку антикорупційного законодавства, а з другого, – процедурного (адміністративно-юрисдикційного, процесуального) законодавства. Це два самостійних напрямки правового регулювання і правозастосування, які йдуть паралельно, кожен з яких має свою, відповідну, мету правового регулювання, а виходячи з неї і конкретні норми і таким ж має бути й їхнє правозастосування. Аналіз практики Європейського суду з прав людини сугерує висновок: факт спільної праці судді із стороною провадження міг би бути потрактований ним як обставина об’єктивного критерію небезсторонності судді, без необхідності доказування суб’єктивного критерію. Отже, за умови спільної роботи суддів (суддів у розумінні ст.6 ЄКПЛ, тобто і членів ВРП та членів ВККС у тому числі) зі сторонами провадження (в нашому випадку кандидатами до Верховного Суду у процедурі конкурсу та розгляду рекомендацій ВККС і внесення подань Президенту України про призначення суддями) належало б заявляти самовідвід.

   Колізії правового регулювання гарантій безсторонності й неупередженості органів суддівського врядування та їх практичне вирішення під час формування нового Верховного Суду



Семененко Б. В.
прокурор Київської місцевої прокуратури №4 м. Києва,
магістр права, здобувач кафедри
муніципального права та адміністративно-правових дисциплін
Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»

У статті досліджуються ключові науково-теоретичні питання трудової дисципліни в органах прокуратури через призму сьогодення. Акцентовано увагу на доктринальних підходах щодо розуміння трудової дисципліни, особливостях її законодавчого забезпечення. Визначено, що базовим законодавчим актом у цій сфері є Закон України «Про прокуратуру», інші нормативно-правові акти ухвалені відповідно до нього. Надано авторське визначення трудової (службово-трудової) дисципліни. Зроблено висновки та пропозиції до законодавства.

   Трудова дисципліна в органах прокуратури: науково-теоретичний аспект



Shulga T. M.
PhD of Law
Associate professor
The Department of Financial Law
(Yaroslav Mudryi National Law University)

У статті піднімається ряд питань, які виникають при розгляді плати за землю як складової податку на майно в Україні. Так, при дослідженні суб'єктного складу платників земельного податку, робиться висновок, що податкове законодавство визнає такими також постійних землекористувачів, які використовують земельні ділянки, не будучи їх власниками. Таким чином, до складу платників земельного податку закон включає також державні і комунальні підприємства, установи та організації. Приватні власники земельних ділянок використовують їх на праві власності, а постійні землекористувачі (зокрема, державні і комунальні підприємства, установи та організації) - на праві постійного користування. У зв'язку з цим в статті пропонується розрізняти бюджетні доходи у вигляді земельного податку з приватних власників земельних ділянок та збору за спеціальне використання землі постійними землекористувачами. Чинне законодавство, визначаючи коло платників, не враховує іноземні держави, які можуть набувати у власність на території України земельні ділянки несільськогосподарського призначення. У зв'язку з цим виникає питання про можливість визнання платником земельного податку іноземної держави. Порушуючи проблему встановлення об'єкта земельного податку, зазначається, що більш обґрунтованим буде закріплення в якості об'єкта земельного оподаткування саме права на земельну частку (пай).

   Land fee as a property tax component (eng)



Яворський Я. Т.
аспірант кафедри міжнародного права
(Львівський національний університет імені Івана Франка)

У статті розкривається низка повноважень Прокурора Міжнародного кримінального суду щодо розслідувань. Обгрунтовуються їх особливості на основі розглянутих теоретичних концепцій, внутрішньоорганізаційних документів та практики діяльності Міжнародного кримінального суду.

   Особливості повноважень прокурора Міжнародного кримінального суду у сфері розслідування



Якимчук О. В.
аспірантка кафедри правосуддя та кримінально-правових дисциплін
Національного університету «Острозька академія»

У статті проаналізовано підстави для проведення класифікації представництва юридичних осіб у кримінальному провадженні, а також здійснено класифікацію. Основними критеріями для її проведення є: характер обов’язку, підстава виникнення представництва, обсяг повноважень представника, процесуальний статус юридичної особи, вид юридичної особи, рівень професійності представника, стадії кримінального провадження, правовий статус особи представника. Досліджено, що класифікація розкриває сутність представництва юридичних осіб у кримінальному провадженні, дозволяє визначити особливості та недоліки у правовому регулюванні окремих видів представництва, шляхом їх порівняння.

   Проблеми класифікації представництва юридичних осіб у кримінальному провадженні

На початок сторінки