№2(22)/2020


Erzsebet Ballane Fuszter
National University of Public Service Faculty of Law Enforcement,
Budapest, Hungary

The problem of personal identification has now grown far beyond the scope of criminalistics and has become a social issue. There are various situations in life in which somebody either cannot or does not want to reveal who they really are. Personal identification is possible because there are no two people in the world who possess the same biological characteristics (qauntiative and qualitative) and personal data at the same time. The identification procedures used today can be divided into three major groups: knowledge-based identification, property-based identification and biometric-based identification.

  Possibilities of Personal Identification



Pallo Jozsef
PhD (Dr. habil.)
Associate Professor (Vice-Dean for Sciences) of the University of Public Service Ludovika,
Faculty of Law Enfocement , Department of Corrections (Budapest), Hungary


Judit Forgacs
Assistant Lecturer of the University of Public Service Ludovika,
Faculty of Law Enfocement, Department of Corrections (Budapest), Hungary

The Trianon Peace Treaty had a profound effect on the social and governmental structure of Hungary. These changes of course also influenced the field of corrections and actually altered some of its key aspects as well. The author will recall several key penological concepts and ideas from the era to provide an introduction to the philosophical foundations of the establishment of correctional legislation and the resulting substantive changes that occurred. Moreover, a detailed analysis will be provided on the system of enhanced severity workhouses, an emblematic punitive measure that addressed the unfavourable criminological tendencies of the 1920s, that emerged as consequences to the Trianon Peace Treaty. The essay will conclude with deducing the generalized historical, legal and moral lessons and conclusions pertaining to this peculiar period of Hungary.

  Changes in the Hungarian Correctional After Peace of Trianon



Endre Nyitrai
National University of Public Service Faculty of Law Enforcement
Budapest, Hungary


Andras Rucska
National University of Public Service Faculty of Law Enforcement
Budapest, Hungary

Ordering the state of danger Hungary has adapted an extraordinary legal order during the pandemic for the elimination and slowing down the spread of COVID-19 infections, to support the combat against the infection and to protect human health. By changing the rules of crossing the state border the approved measures had significant impact on the lives of Hungarian citizens arriving from abroad. This study shall present the Hungarian rules of crossing of the borders that were applicable during the state of danger.

  Rules Governing the Movement of Hungarian Citizens Across Borders During the First Wave of Coronavirus Pandemic



Andras Rucska
National University of Public Service Faculty of Law Enforcement
Budapest, Hungary


Endre Nyitrai
National University of Public Service Faculty of Law Enforcement
Budapest, Hungary

Biometric identification is one of the most developing field of law enforcement, and criminalistics at that. There are several ways to identify a person upon his looks, features, attributes or other personal characteristics. Rather often only pictures or video-recordings of the relevant person are available to complete the identification. In order to ensure the success of a procedure, specific instruments are required to take quality recordings, furthermore, the assessment of a proper database is needed – to have a mutual ‘comparative sample’ – holding pictures taken in consideration of selected aspects of each and every citizen, as possible.

  Possibilities of Identification Upon Facial Recognition



Andras Rucska
National University of Public Service Faculty of Law Enforcement
Budapest, Hungary


Endre Nyitrai
National University of Public Service Faculty of Law Enforcement
Budapest, Hungary

In relation to and in order to restraint the spread of pandemic called coronavirus countries approved different preventive measures. Besides their own internal regulatory measures (curfews, mandatory obligation to wear a face mask, etc.) almost all countries granted priority to establish regulative restrictions so possibly the least number of persons, only with goods grounds and passing medical examinations / upon certain precautions may enter their borders, especially from those arriving from increasingly infected territories. Next, I would like to present the rules governing the movement of foreign nationals crossing the state lines of Hungary in the state of danger.

  Rules Governing the Movement of Foreign Citizens Accross Borders During the First Wave of Coronavirus Pandemic



Endre Nyitrai
National University of Public Service Faculty of Law Enforcement
Budapest, Hungary


Andras Rucska
National University of Public Service Faculty of Law Enforcement
Budapest, Hungary

Digitalisation, technical development and modern media have extended the scale of influential measures. One of the methods of the new phenomenon is the category of the so-called ‘fake news’, appearing on either digital, written, photo or other recording platforms. Often, regardless of any careful awareness or thorough circumspection, such information may mislead or affect the reader, data user or recipient. The study aims to present particular cases of ‘fake news’ and to introduce the background of the issue from the aspect of criminal law.

  Spread of ‘Fake News’ in the Present Days



Дільна З. Ф.
кандидат юридичних наук,
доцент кафедри кримінально-правових дисциплін
(Львівський державний університет внутрішніх справ)

У статті розглядається питання щодо поняття та ознак професійного та емоційного вигорання як негативного соціального явища, зокрема і суддів, як представників судової гілки влади. Досліджені ознаки професійного вигорання, в тому числі поведінкові ознаки такого явища. Вказано, що синдром емоційного вигорання характеризується насамперед наявністю факту виснаження, як емоційного, так і розумового, і може проявлятись у втраті інтересу до роботи, відсутністю бажання займатись певною діяльністю тощо.
У статті наведено ряд факторів, що свідчать про важливість застосування саме профілактичних заходів щодо попередження професійного вигорання суддів і запропоновано зокрема ряд таких заходів. Наголошено також і на заходах протидії такому негативному явищу і важливість серед них саме оримання психологічної підтримки та допомоги суддями.

  Професійне вигорання судді: поняття та шляхи подолання



Колос М. І.
доктор юридичних наук, доцент,
доцент кафедри кримінально-правових дисциплін
ННІ права ім. І. Малиновського
Національного університету „Острозька академія“,
Заслужений юрист України

У статті описано результати дослідження проблем достовірності базових аспектів наукових знань про походження Руської (праукраїнської) держави. Крім того, через призму системи соціальних культур, що функціонували на її території, послідовного дослідження руського державного устрою від початків формування до часів Володимира І Святославовича, достовірно доведено, що руському суспільству ще не були відомі такі дійові особи „російської державності“ як „Рюрик“, „його син Ігор“, „брати Рюрика – Синеус і Трувор“, „товариш Рюрика і чоловік його сестри – Олег“ та низка інших міфічних героїв. Ці „мертві душі“, як і їхні „творці“ появилися пізніше, – у часи, коли спадкоємці держави Золота Орда – московити намагалися довести освіченим елітам європейських держав „власну європейськість“ низки мокша-мерянських народів та осілих на їхніх землях за період 1238–1480 рр. тюркомовних золотоординців, котрі понад 240 років своїми збройними нападами не давали спокійного життя не лише народу Руської держави, але й іншим народам Європи. Заради цього московити протиправно заволоділи навіть назвою Руської держави, знищили самостійні слов’янські князівства Новгородське, Полоцьке, Псковське, Смоленське, насильно замінили значну частину їхнього населення на мокша-мерянське, вилучили у них духовні, інтелектуальні, матеріальні та інші цінності, оголушуючи їх перед іншими народами своїми „русскімі“, хоч ні московити, ні захоплені ними племена ніколи не знаходилися у складі держави русичів, а тим паче в другій половині ХІV ст., коли Русь вже увійшла до складу Великого князівства Литовського. Безпідставне присвоєння іноземною державою території інших держав і народів, заволодіння їхніми назвами (власними іменами), на віки породжує проблеми в міжнародних та внутрідержавних економічних, політичних, наукових, навчальних суспільних відносинах, що, як правило, призводить до занепаду держав-агресорів.

  Руська держава: конститутивні основи природного формування та критика посягань на її історичну і правову сутність



Мельник В. П.
доктор юридичних наук
доцент Київського інституту
інтелектуальної власності та права
Національного університету
«Одеська юридична академія»

У статті сформульовано визначення поняття міжнародно-правове регулювання соціального захисту осіб з інвалідністю та його межі. Виокремлено основні ознаки міжнародно-правового регулювання соціального захисту осіб з інвалідністю. З’ясовано зміст соціального захисту осіб з інвалідністю. Проведено аналіз відповідності положень національного законодавства вимогам актів міжнародно-правового регулювання, конвенцій та міждержавних договорів, учасницею яких є Україна. Наведено основні акти міжнародно-правового регулювання соціального захисту осіб з інвалідністю. Запропоновано поділяти акти міжнародно-правового регулювання соціального захисту осіб з інвалідністю на акти універсального рівня та акти регіонального рівня. Підкреслено місце Європейського суду з прав людини в системі захисту порушених прав у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю. Досліджено наукові праці украі?нських науковців, що стосуються сфери соціального захисту осіб з інвалідністю.

   Поняття та ознаки міжнародно-правового регулювання соціального захисту осіб з інвалідністю



Попелюшко В. О.
доктор юридичних наук, професор,
Національний університет «Острозька академія»

В статті розглядається сучасний стан правової регламентації цивільного позову у кримінальному провадженні України та практика його реалізації з урахуванням прецедентних рішень Верховного Суду і Європейського суду з прав людини. Наголошується на перевагах його розгляду в порядку кримінального провадження, на відміну від того, якби він розглядався в порядку цивільного судочинства. Характеризуються права осіб на його пред’явлення, підстави, предмет, час пред’явлення, цивільні позивачі, цивільні відповідачі, їх законні представники та представники. Більш детально розглянуто питання про цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні, виключні підстави пред’явлення ним позову в інтересах держави та осіб, які з об’єктивних причин не в змозі захистити свої права самостійно. Звернена увага на особливості форми та змісту позовної заяви, порядок її розгляду в суді, зокрема, з урахуванням необхідності застосування субсидіарної аналогії цивільного процесуального закону, заборони кримінальному суду передавати цивільний позов для його розгляду в порядку цивільного судочинства тощо. На завершення розглянуто питання про вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні в залежності від встановленого в суді, про залишення позову без розгляду та роз’яснення особі права на його пред’явлення в порядку цивільного судочинства.

  Цивільний позов у кримінальному провадженні: практичний аспект



Шумило М. Є.
професор кафедри кримінального процесу і криміналістики
Інституту права КНУ ім. Тараса Шевченка,
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАПрН України


Гмирко В. П.
доцент кафедри кримінально-правових дисциплін і правоохоронної діяльності
Університету митної справи та фінансів,
кандидат юридичних наук, доцент

Oднією із важливих гарантій законного і справедливого правосуддя є наявність чітко сформульованих і юридично обґрунтованих правил визначення підсудності. Інститут підсудності в кримінальному процесуальному праві характеризується наявністю сукупності юридичних ознак кримінальної справи, відповідно до котрих кримінальний процесуальний закон визначає, який суд зобов’язаний її розглянути та вирішити по суті подане прокурором обвинувачення. Дотримання даних вимог передовсім спрямовано на виконання одного із основоположних завдань кримінального провадження: щоб до кожного учасника процесу була застосована належна правова процедура.

  Право особи на встановлений законом суд і проблеми визначення підсудності Вищого антикорупційного суду



Якимчук М. Ю.
к.пед.н., доцент кафедри спеціальних юридичних дисциплін
(Національний університет водного господарства та природокористування)


Шнайдер А. О.
студентка 2 курсу Навчально-наукового інституту права
(Національний університет водного господарства та природокористування)

У статті обґрунтовано важливість наявності такої складової професійної діяльності працівника поліції, як комунікативна компетентність, адже спілкування є одним з основних засобів, завдяки яким вони виконують та ефективно реалізують усю свою професійну діяльність. У роботі уточнено дефініцію поняття «комунікативна компетентність працівника поліції» як комплекс особистісних якостей та здібностей за допомогою яких працівник поліції досягає вершин свого професіоналізму, шляхом побудови конструктивної та ефективної мовленнєвої діяльності в будь-яких життєвих ситуаціях з різними типами особистостей. Визначено сутність та структуру поняття «комунікативна компетентність працівника поліції». Зазначено багатогранність комунікативних властивостей працівників Національної поліції в залежності від кожного професійного завдання. Проаналізовано специфіку використання комунікації у діяльності працівника поліції, а також наведено приклади реальних ситуацій, в яких комунікативна компетентність працівника поліції допомогла не лише з`ясовувати необхідну для слідства інформацію, а й врятувати життя людей. У статті виокремлено особливості комунікативної компетентності працівника правоохоронних органів: володіння вербальними та невербальними засобами мовлення, яка є зрозумілою для кожного; постійний контакт із різними категоріями населення; оцінка людей для встановлення емоційного контакту та підтримки довірливих відносин з будь-якою особою; контактом з непростими людьми; емоційно-вольовий самоконтроль; обмеженість у часі; участь у комунікативних ситуаціях, що пов’язані із складними умовами; участь у комунікативних ситуаціях, що виникають залежності від спонтанних обставин: напруженості, конфліктності, протиборства; дотримання вимог професійної етики, субординації, статутів та законності;знання технік та прийомів активного слухання;обізнаність та ерудованість, що необхідна для побудови ефективної комунікації у визначеному колі ситуацій міжособистісної взаємодії.

  Комунікативна компетентність як складова професійної діяльності працівника поліції

На початок сторінки