№1(21)/2020


Dr. Tamas Gepesz
Ph.D. student of Peter Pazmany Catholic University
Faculty of Law, attorney-at-law, Budapest, Hungary

After a whole host of regulation concepts and a legislative procedure challenged by many difficulties the European Public Prosecutor’s Office has become to life. However, its external relations with other EU bodies, especially with OLAF, its so-called ‘advanced partner’ are not the least clarified or seem to effective from a practical aspect. Moreover, a small group of ‘outsider’ Member States still refuse to join the enhanced cooperation of the EPPO. This also seems to result serious discrepancies in the EPPO’s operation, moreover, leads to severe tension between the European legislator and the non-participating Member States. The present study aims to briefly analyze this situation and draw some critical remarks on the accepted regulation.

  Critical Reflections on the Cooperation between the EPPO and OLAF and the Non-Participating Member States



Peter Nyeste
Ph.D, professor assistant, Senior Lecturer,
National University of Public Service
Faculty of Law Enforcement
Criminal Investigation, Economic Crime and Cybercrime Department
Budapest, Hungary

In this study it was examined the legal bases of criminal OSINT on the basis of international and domestic regulators. Subsequently, it was dealt with the criminal OSINT tools, key areas of application, methodological tools and OSINT units within the police organization. In addition to traditional investigative tools, the use of criminal OSINT has become an integral part of the detection of crimes committed in cyberspace or by means of computer and information technology.

  The Use of the Open Source Intelligence in the Criminal Investigations



Dr. Miklos Tihanyi
PhD in Law, Senior Lecturer
Lecturer of National University of Public Service,
Faculty of Law Enforcement,
Budapest, Hungary
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2692-5389

The purpose of this paper is to introduce its readers to the effects and results of religious education carried out by empirical methods in the correctional facilities, jails and prisons in Hungary. The author considers the changes in the value systems of the inmates as good results, accepting that the value systems of the individuals define the direction of their actions. Shalom Schwartz’s value scale was used to examine the value systems. By using the questionnaire, the value systems of three groups were examined. These groups are as follows: 1. Inmates who regularly attend and participate in religious occasions, 2. Inmates who do not attend or participate in religious occasions, and 3. the Christian congregations in the civilian society. Inmates being housed in the religious ward and participating in the survey have almost the same value systems as those of the members of the civilian congregation; additionally, their value systems show significant differences in comparison with those of the other inmates. Interpreting the outcomes, the conclusion emerges that religious education can positively influence the value systems of the inmates provided that the following conditions are met: 1. This type of education is sufficiently intense, 2: The inmates are physically separated from the other inmates, and 3. Those inmates are carefully selected who do not consider the religious ward a privilege, but rather an opportunity to live a life that has meaningful contribution to society.

  The Assessment of the Achievements of Religious Prison Wards



Багатко А. С.
студентка 1 курсу ННІП
(Національний університет водного господарства та природокористування)


Якимчук М. Ю.
к.пед.н., доцент кафедри спеціальних юридичних дисциплін
(Національний університет водного господарства та природокористування)


Бачук В. Б.
директор юридичної клініки ННІП
(Національний університет водного господарства та природокористування)

У статті досліджено проблему розвитку комунікативних компетентностей студентів-правників. Уточнено понятті «комунікативна компетентність майбутнього юриста» як особистісне утворення студента, яке характеризується високим рівнем професійного мовлення, загальною правничою спрямованістю й високими досягненнями в юриспруденції. Зокрема зазначено, що для ефективного розвитку комунікативної компетентності майбутніх юристів потрібно більше уваги приділити формам організації навчання. У статті наведено приклад формування комунікативних навичок під час занять в юридичній клініці. Зокрема авторами запропоновано, що доцільно запровадити вибірковий курс «Юридична клініка», метою якого є всебічний розвиток особистості, виховання високих моральних якостей, розвиток комунікативних компетентностей, формування самостійного вільного суспільного вибору, а також правової культури.Пріоритетним для навчання є підвищення рівня професійних знань студентів, а також вдосконалення процесу навчання та адаптація до умов, які постійно змінюються.

  Особливості розвитку комунікативних компетентностей майбутніх юристів



Балацька О. Р.
кандидат юридичних наук,
старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін
Навчально-наукового Інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»,
адвокат


Мартинюк Т. О.
студентка 3 курсу
Навчально-наукового Інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»

Стаття присвячена правовому аналізу запроваджених сімейним законодавством України гарантій права дитини на утримання та практики його застосування. Розкрито новели сімейного законодавства щодо посилення гарантій дитини на належне утримання та проаналізовано внесені зміни в контексті встановлення механізму боротьби із неплатниками аліментів, а також посилення правового захисту осіб, які мають право на аліменти. Вказано на істотні зміни щодо порядку визначення розміру аліментів та способу їх присудження. Посилення гарантій дитини на утримання дає змогу конкретизувати розмір аліментів та диференціювати його залежно від реального фінансового стану платників аліментів. В законодавстві прослідковано тенденції до посилення відповідальності платників аліментів та впровадження дієвих заходів щодо забезпечення сплати аліментів як платниками, так і боржниками в ході виконавчого провадження.

  Новели сімейного законодавства щодо захисту прав дитини на належне утримання



Гвоздецький В. Д.
доктор юридичних наук, професор,
професор кафедри відновного правосуддя та приватної детективної діяльності
Навчально-наукового інституту права
Національного університету водного господарства та природокористування


Ляш А. О.
кандидат юридичних наук, професор,
академік Української академії наук з державного управління,
професор кафедри правових природоохоронних дисциплін
Навчально-наукового інституту права
Національного університету водного господарства та природокористування

Проаналізовано окремі міжнародні правові акти, метою яких є уніфікація законодавства різних держав у сфері впровадження і функціонування інституту угод, забезпечення дотримання прав людини та її основоположних свобод. Звернено увагу на положення чинного Кримінального процесуального кодексу України, інших законів, в яких зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні і кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, передбачено обов'язковість виконання рішень ЄСПЛ та необхідність впровадження в українське кримінальне судочинство європейських стандартів захисту прав людини. Досліджено наукові праці українських і зарубіжних процесуалістів, що стосуються процесу укладення угод про примирення під час кримінального провадження. Зроблено висновок, що запровадження Інституту укладення угоди про примирення в Україні свідчить про готовність нашої держави змінювати концепцію кримінального процесу відповідно до європейських стандартів, що зумовить поліпшення становища усіх сторін кримінального провадження. Однак цей інститут потребує подальшого доопрацювання та удосконалення. Висловлено переконання, що уведення такого інституту сприятиме правовому розвитку суспільства задля досягнення європейських стандартів відновного правосуддя.

  Угода про примирення у кримінальному провадженні: деякі питання правового регулювання та практичного вирішення



Дільна З. Ф.
кандидат юридичних наук,
доцент кафедри кримінально-правових дисциплін
(Львівський державний університет внутрішніх справ)

У статті розглядається питання психологічної характеристики діяльності слідчого під час проведення такої слідчої (розшукової) дії, як огляд місця події, приділяється увага питанню психологічних проблем особистості слідчого. Вивчається питання щодо закономірностей сприйняття слідчого, його спостережливості, а також функціонування інших психічних процесів. Розглянуто прийоми підвищення ефективності спостережливості слідчого під час проведення огляду місця події, досліджено питання психологічної підготовки слідчого та її значення, а також приділено увагу питанню існування негативних чинників у слідчій діяльності, які можуть впливати на роботу слідчого при проведенні ним огляду місця події.

  Психологічні особливості діяльності слідчого під час огляду місця події



Захарченко П. П.
доктор юридичних наук, професор,
професор кафедри історії права та держави
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Наведена рецензія до Навчально-методичного посібника «Магістерська робота: вимоги, порядок, підготовка до захисту» І. С. Гриценка та Р. С. Мельника (Київ-Харків: Золота миля, 2017. 58 с).

  Gefahr (небезпека): критичні зауваги до так званого навчально-методичного посібника «Магістерська робота: вимоги, порядок, підготовка до захисту» І. С. Гриценка та Р. С. Мельника (Київ-Харків: Золота миля, 2017. 58 с).



Кралюк П. М.
доктор філософських наук, професор,
завідувач кафедри теорії та історії держави і права
Навчально-наукового Інституту права ім. І. Малиновського
Національного університету «Острозька академія»

До знаних теоретиків права кінця ХІХ – початку ХХ ст., які відверто декларували своє українство, належав Богдан (у хрещенні – Федір) Кістяківський (1868-1920). Кістяківський допускав одночасне існування чотирьох різноаспектних визначень права – соціологічного, психологічного, державно-організаційного й нормативного. Саме ж право (в широкому сенсі) розглядав як етичну цінність, найвагоміший виразник культури. Вважав, що головний зміст права складають ідеї справедливості та свободи. І його не можна розглядати лише як політичний і адміністративний інструмент. Воно також є основною умовою внутрішньої свободи людини. Правова держава, яка є також державою соціальною, не була утопією. Так чи інакше цей проект реалізовувався (в більшій чи меншій мірі) в країнах Заходу. Кістяківський сподівався реалізувати його в Україні. Тому пішов на співробітництво з владою гетьмана Павла Скоропадського. На жаль, цей проект так і не вдалося втілити в життя. Після падіння гетьманату в Україні настала анархія, яка скінчилася диктатурою пролетаріату, точніше диктатурою російських більшовиків.

  Богдан Кістяківський: апологет правової держави



Михайленко В. В.
суддя Вищого антикорупційного суду
кандидат юридичних наук

У статті досліджуються ключові питання, пов’язані з розумінням сутності застосування належної правової процедури в контексті завдань кримінального провадження. Аналізуються сучасні підходи до визначення належної правової процедури, досліджується її застосування під час досудового розслідування. Розкривається сутність належної правової процедури через процесуальний і матеріальний елемент. Визначається співвідношення належної правової процедури з процесуальною формою.

  Застосування належної правової процедури як завдання кримінального провадження



Попелюшко В. О.
доктор юридичних наук, професор,
завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін
(Національний університет «Острозька академія»)

У статті розглядається дискусійне в науці питання щодо змісту термінів-понять «Руської Правди» «люди», «видоки», «мужі», «послухи». Наводяться висловлені в літературі точки зору з цієї проблеми. Застерігається, що зміст цих понять, а особливо їх ґенезу як правових інститутів Руської Правди, слід відшуковувати, у першу чергу, в правових актах українських земель, що були прямими безпосередніми правонаступниками Київської Русі, а не у нормативних актах Московії. Отож, на основі аналізу власне приписів Руської Правди і Литовських Статутів доводиться, що: «люди», «видоки», «мужі», «послухи» за Руською Правдою в одних випадках були свідками факту, та трансформувалися в Литовських Статутах у свідків у сучасному розуміння цього поняття; «люди» і «видоки» в інших випадках були учасниками зводу та гоніння слідом, а за Литовських Статутів зберегли цей свій статус, але під назвою «людей сторонніх добрих»; «послухи» ж за Руською Правдою мали також значення очищувачів від обвинувачення, а за Литовськими Статутами в цьому значенні трансформувалось в інститут «співприсяжництва» як правовий засіб очищення від обвинувачення.

  Люди, видоки, мужі, послухи у древньому судовому процесі України



Приварський Ю. Ю.
здобувач кафедри муніципального права та адміністративно-правових дисциплін
(Національний університет «Острозька академія»)

У статті досліджуються актуальні проблем застосування правового механізму податку на додану вартість в контексті досвіду країн Європейського Союзу. Автором аналізуються питання податкового кредиту та диференційованої ставки з податку на додану вартість. Основними проблемами, що дискутуються в наукових колах щодо оподаткування ПДВ, є в першу чергу, питання щодо зниження основної ставки податку, а також його диференціація.
Ухилення від сплати податку – інша важлива проблема податкової системи України – відбувається шляхом нездійснення реєстрації платником ПДВ, заниження виручки, повернення експортної продукції, на яку введена нульова ставка, на внутрішній ринок та інші. Їх виявлення потребує значних зусиль податкових органів, у тому числі в ході проведенням перевірок.
Окрім того, одним із проблемних питань, пов’язаних зі справлянням ПДВ, є доцільність введення диференційованого оподаткування. Ми підтримуємо думку, що універсальна ставка ПДВ, що застосовується в Україні, відповідає потребам фіскальної практики перехідного періоду через відсутність гармонізованої класифікації товарів і послуг, а також неможливість її застосування в умовах кризи товарного виробництва, високої тінізації економіки, недосконалості фінансово-бюджетних розрахунків між учасниками податкового процесу. Разом з тим незважаючи на деякі проблеми в законодавчому регулюванні податку на додану вартість, останній здійснює регулюючу функцію та є основним джерелом наповнюваності Державного бюджету України.

  Актуальні питання оподаткування податком на додану вартість в Україні та європейський досвід

На початок сторінки